Два дні на ЕdCamp

Квітень для мене закінчився суперподіями: Днем відкритих дверей в училищі та поїздкою до Харкова на ІІІ (не)конференцію ЕdCamp Ukraine - 2017.

                        На карті EdCamp є  Михайлівка

Бажання взяти учать у (не)конференції виникло давно, але все якось не складалося. Восени 2016 року ми з Куліковською Л.П. та Пересипкіною О.В. вирішили подати заявку на проведення міні-ЕdCamp у нас в училищі. Розробили програму, склали смету, подали заявку, але не пройшли конкурс (нам пояснили, що в професійно-технічному закладі вони таке ще не проводили, але, напевне, зацікавилися нашою ідеєю, бо пообіцяли запросити на закриття (не)конференції у квітні 2017). І обіцянку було виконано! 

Що таке ЕdCamp? Це спільнота вчителів, які не хочуть і не можуть працювати абияк. Їх називають "білими воронами" (мультик). Але на це ніхто не ображається)) Я б сказала, що це вважається за честь - бути "білою вороною". ЕdCamp - це місце професійного зростання. Девіз (не)конференції - «Дай, якщо можеш – Візьми, якщо хочеш».

Мета (не)конференції - популяризація ідей Нової української школи. На заході була присутня міністр освіти Лілія Гриневич, яка ще раз наголосила на необхідності переходу від школи знань до школи  компетентностей, і цей перехід уже має розпочатися з нового 2018 навчального року.

Що вразило? Величезна кількість присутніх (більше 700 осіб), надзвичайно тепла атмосфера, зустріч зі старими знайомими, розвіртуалення друзів, дуже-дуже-дуже насичена програма...

Працювало 200 (!) секцій. Встигнути всюди просто неможливо, але дуже хотілося. 

Де все-таки встигла побувати? 

- На тренінгу Оксани Якуніної "Як налагодити PR навчального закладу" дійшла висноку, який і так розуміла, але чомусь важко виконувала: треба говорити й писати про події, що відбулися в училищі - на блозі, сайті, у районній газеті... Поки про нас говорять, ми живемо!

- Слухала доповідь Олексія Толкачова "Як сучасній школі зростити людину майбутнього". Почула цікаву фразу : "Україна - тренажер духовних здібностей". Є над чим думати...

- Відверта розмова з міністром освіти і науки Лілією Гриневич ще раз утвердила в думці, що компетентності формуються не через один предмет. Значить, треба думати, як це втілювати на своїх уроках.

- До речі, відразу знайшлася і відповідь на це питання: Ірина Баранова зацікавила критичним мисленням (давно над цим думала, але якось не доходять руки до відповідної літератури).

- Дещо почула про сертифікацію вчителів від Юлії Найди. Кого зацікавить цей процес як експеримент, можу поділитися телефоном))

- Була на уроці української мови, який проводила вчителька Наталія Драган із Західної країни з учнями Станіци Луганської. 

- Микола Скиба розказав про компетенції майбутнього. Серед навичок 21 століття він видіояє чотири основних: критичне мислення (недаремно я мрію про тренінг з цієї теми), співробітництво, комунікація та креативність (не плутати із творчістю!)  

На цьому поки що зупинюся, бо втомилася))) А бігати по лакаціях в пошуках цікавоі теми протягом двох днів не втомлювалася....