16 лютого 2014 р.

Відлуння Конкурсу


Учора був черговий етап Міжнародного конкурсу ім. Тараса Шевченка. Для учнів ПТНЗ завданням було написати твір, висловивши свої міркування про духовність сучасної молодої людини і т.д.
Після конкурсу залишилася чернетка, де були написані вірші. Мене вони вразили: я не думала, що моя шістнадцятирічна донька може так по-дорослому мислити.


Ти, Україно, мов гладіатор на політичній арені,
Бєшся  за мир, списом шануючи брата.
Води з Дніпра зносять кров в води Темзи і Сєни -
Кров та пекуча належить не нашому кату.
Ви, українці, ситі й голодні, спиніться!
Нащо блазнюєте ви? Київ же – не Колізей.
Досить Росії й Європі на наш поєдинок дивиться,
Хай не радіють вони, адже прийде той день:
Ми обєднаємось і разом, пліч-о-пліч, підемо
Не проти когось, а лише за себе самих!
Голос наш чистий сягатиме самого неба:
«Ми - українці! А ви і не чули про них?»

Розпинайте – розіпнете
Неньку-Україну,
Серед степу неглибоку
Вирийте могилу.
Не кладіте туди квіти,
Вінки похоронні,
А скидайте, злії діти,
Списи та корони.
Хороніте у могилі
Пиху та неправду,
Славте прадідів великих,
Онуки погані.
Ті в кайданах били в дзвони
За волю та братство,
Ви ж, зсідаючи на троні,
Ганьбите козацтво.
Ті в ярмі хоч, диким туром,
А волі дістали.
Нащо ж ми руйнуєм мури,
Що вже збудували?

2 коментарі:

  1. Вражаюче! Яка глибина думки! І це в шістнадцять років! За Юлею - ВЕЛИКЕ МАЙБУТНЄ! Хай Господь допомагає цій талановитій дитині.

    ВідповістиВидалити
  2. Неймовірно! Дійсно по-дорослому! Актуальна тема на сьогодні. Зачіпає глибоко!
    Бажаю успіхів у досягненнях!

    ВідповістиВидалити

Вдячна за коментар. Для мене важлива ваша думка!