Канікули - час відпочинку й слушна нагода для педагогів поспілкуватися з колегами, підвищити свій професійний рівень і підготуватися до нового семестру.
Наш педагогічний колектив з ініціативи творчої групи для роботи під час канікул обрав формат (не)конференції і працює за складеним планом.
День 1-й. Пересипкіна Олена Валентинівна, методист, ознайомила з тематикою (не) конференції, акцентувавши увагу, що заплановані заходи спрямовані на розвиток ключових компетентностей, адже проблемна тема колективу - "Від компетентного педагога - до компетентного учня".
Макарова Людмила Іванівна, заступник директора з НР, розповіла про основні зміни в Законі про освіту.
День 2-й розпочався з ознайомлення з нормативними основами з охорони праці. Інженер з ОП Холод Анатолій Олександрович зосередив увагу на документах, які повинні бути у викладача, завідувача кабінетом, нагадав про періодичність проведення інструктажів з охорони праці.
Друга частина (не) конференції була присвячена розвитку загальнокультурної компетентності та умінню вчитися впродовж життя. Удовіченко Наталія Едуардівна, викладач школи етики та етикету "Комільфо", розпочала заняття з теми "Привітання та знайомство". Мене вразила влучно сказана Коко Шанель фраза: "У вас ніколи не буде другого шансу скласти перше враження". Дійсно, треба це пам'ятати і дбати, щоб враження від спілкування було тільки позитивним. А це в більшості випадків залежить від того, як ми виглядаємо, як поводимося, що і як говоримо.
Викладачами були розіграні ситуації привітання і знайомства, Виявляється, багато можна сказати словами, а ще більше - мімікою, жестами. Уміння бачити й чути - великий дар)))
На моє переконання, викладач має бути зразком для учня, прикладом для наслідування. Ми повинні пам'ятати, що навчаємо не тільки предмету, а й умінню співчувати, розуміти, спілкуватися. Тому самі маємо прагнути досконалості.
Тетяна Миколаївна запропонувала прожити один день із життя викладача, акцентувавши увагу на тому, як правильно ми повинні говорити.
Спробую відтворити:
Тетяна Миколаївна запропонувала прожити один день із життя викладача, акцентувавши увагу на тому, як правильно ми повинні говорити.
Спробую відтворити:
При приходимо на роботу й вітаємося (зверніть увагу на закінчення!).
Доброго ранку!
Добрий день! Добридень!
Здрастуйте!
Відчиняємо
двері,
розкриваємо жалюзі́.
У клас заходять учні, ми вітаємося й говоримо: «Сідайте!» («присядьте» - це незавершена, неповна дія. Або вправа на уроках
фізичної культури – присідання).
Оголошуємо дату: третє січня, третє лютого. (Запам’ятати: третє число місяця (якого)
лютого – родовий відмінок).
Відмічаємо в журналі, хто відсутній. Запитуємо
причину. У відповідь чуємо: «Відсутній через
хворобу» (а не по хворобі).
Хтось запізнився і говорить: «Вибачте мені!» або «Пробачте!»
(ні в якому разі не «Я вибачаюся»)
Розгортаємо
підручники,
зошити. (відкриваємо/закриваємо
заходи).
Ставимо
(а не задаємо) пита́ння чи запита́ння. Відповідь
може бути правильною чи неправильною
(вірним буде чоловік дружині).
Опитування
продовжується ( триває).
У кінці уроку даємо завда́ння.
Запитуємо: «Хто
чергови́й?». Чергови́й іде по
воду.
Учні беруть
(приймають) участь в
олімпіадах та конкурсах і посідають (займають) призові місця. З деким потрібно говорити наодинці, сам на сам.
Протягом
дня
ми працюємо. Дехто боїться сидіти на протязі,
щоб не захворіти.
Обідня перерва. В їдальні черга. Запитуємо: «Хто останній?» (крайній). Одне
одному бажаємо смачного.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Вдячна за коментар. Для мене важлива ваша думка!